З в о р о т н і й д з в і н о к
Запросити зворотній дзвінок
Ім'я*
Телефон*
Коментар
(044) 390-71-26 (044) 495-28-29

Новина від 17.02.2021

Катастрофа на Титаніку і її наслідки

Альберт Е. Тебердж (стаття в Hydro International від 17/02/2021)

 

В ніч на 14 квітня 1912 року відбулось немислиме. Самий потужний плаваючий корабель з назвою Титанік компанії White Star Line здійснював свій перший рейс з Саутгемптона (Англія) в Нью-Йорк. Корабель, розрекламований як непотоплюваний, вийшов з Саутгемптона 10 квітня і менше чім через п'ять днів він виявився на дні Атлантичного океану. Більше 1500 чоловік загинули протягом трьох годин після зіткнення з айсбергом, котрий вирвав дно корабля.

І британський, і американський уряди, що розслідували аварію, після втрати Титаніка прийшли до аналогічних висновків і рекомендацій. Основна рекомендація заключалась в тому, щоб всі судна були оснащені достатньою кількістю рятувальних шлюпок для пасажирів і екипажу, щоб всі океанські судна мали цілодобове радіотелеграфне спостереження і щоб переборки корабля були запроектовані таким чином, щоб затоплення будь-яких двох суміжних відсіків не призвело до затоплення судна. Ці та інші рекомендації були прийняті першою Міжнародною конвенцією по охороні людського життя на морі (SOLAS) на конференції, що відбулася в Лондоні в 1914 році.

Катастрофа на Титаніку дала поштовх для розвитку технологій картографування морського дна. Коммерційні компанії після катастрофи на Титаніку почали пошук засобів для визначення наявності айсбергів та інших невидимих або затоплених перешкод перед рухомими суднами. До гонки приєднались європейські і північноамериканські винахідники....

 

   Дивитись повну версію статті   >>